Об’єднаний горем. Євросоюз розмірковує над символізмом вогню Нотр-Дама

02952

Брюссель – Я не бачив такого явного вираження журби в колах Європейського союзу від ранку після референдуму щодо «Брекзиту» в 2016 році.

Тоді я бачив сльози на очах євродепутатів, які переварювали факт того, що вперше країна-член ЄС вирішила вийди з Євросоюзу. Сьогодні, черед день після пожежі в Соборі Паризької Богоматері, я зауважив емоції на обличчях в Брюсселі. Виглядало на те, ніби ще один друг щойно нас залишив.

Президент Європарламенту Антоніо Тайяні встав, відкриваючи сесію в Страсбурзі вівторкового ранку. Він був приголомшений, коли сказав, що «ми глибоко поранені тим, що сталося учора в Парижі, і ця рана довго заживатиме».

Париж став свідком кількох жахливих подій останніми роками, включно з терористичними нападами – як то напад на редакцію журналу Charlie Hebdo, культовий музичний клуб Bataclan і національний стадіон «Стад-де-Франс». Єлисейські поля, а також численні кафе також були мішенями, а саме вони є важливими для вуличної культури французької столиці. А Тріумфальна арка зазнала ушкодження під час протестів «жовтих жилетів», які потрясли Париж протягом багатьох вихідних останнім часом.

І все ж я маю відчуття, що картина полум’я, яке знищувало Нотр-Дам, заділо за щось дуже живе. Можливо, Ейфелева вежа є символом «Міста вогнів», але готичний собор стоїть якраз в самісінькому серці Парижа. Протягом своєї 800-річної історії він все бачив: всі революції та війни, які писали історію європейського континенту. І він вистояв! До вчорашнього дня…

На сьогоднішній сесії Європарламенту в Страсбурзі були присутні ще два президенти європейських інституцій: голова Європейської ради Дональд Туск та керівник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. За збігом обставин, вони якраз мали доповісти європарламентарям про саміт ЄС щодо «Брекзиту», який відбувся минулого тижня. Але обидва почали свої промови словами про Собор Паризької Богоматері.

І те, що вони обидва сказали, показує, чому паризька пожежа є також значимою для багатьох, особливо в Європейському союзі. Бо це пов’язано з символізмом. І – якщо конкретніше – це має стосунок до того, що означає бути європейцем, і ту провідну роль, яку відіграє Франція в тому, що ми називаємо «європейською ідентичністю».

Туск зауважив, що пожежа «ще раз нагадала нам, що ми пов’язані чимось більш важливим і більш глибшим аніж договори. Сьогодні ми краще розуміємо суть того, що є спільним, ми знаємо скільки ми можемо втратити. І що ми хочемо це захищати – разом».

Європа, яка часом живе від кризи до кризи в останнє десятиліття, і де націоналісти та популісти, як очікується, покажуть непогані результати на травлених виборах до Європарламенту, заклики до того, що об’єднує ЄС, будуть наростати з наближенням виборів, призначених на кінець травня. І все ж вигляд шпилю собору, який падав у вогні, був шокуючим нагадуванням того, якої хиткою все ж є будівля самого Євросоюзу.

І саме Юнкер в своїй промові згадав як взаємопов’язані Франція та Європа: «В усіх наших життях, Париж не є і не може бути нейтральним місцем. Це є місто, в якому ми знову хочемо закохуватись».

Париж є де-факто столицею Європи. Брюссель хоча і є адміністративним центром ЄС і саме в ньому розташовані європейські інституції, але Брюссель є столицею саме інституцій, а не континенту. Стамбул та Москва більші за Париж, але вони далеко від центру Європи. Лондон належить світові більше, аніж Європі. Відень колись претендував на цю роль, але нині він є занадто провінційним. Рим та Афіни є місцями народження європейської думки та філософії, але вони є занадто античними і надто південними. Берлін, можливо, є майбутнім Європи, але він все ж занадто німецький і, донедавна, був розділеним.

Сучасна ідея об’єднаної Європи є ідеєю французькою, і від часу її народження Франція була в її епіцентрі. Можливо, англійська мова є мовою спілкування в ЄС сьогодні, але інституції ЄС є багато в чому все ще французькими в своїй суті. Німеччина є економічним локомотивом ЄС, але Франція тримає карту. Франція є просто-напросто невід’ємною частиною ЄС і Париж є європейською діамантовою короною.

Ось чому, коли сьогодні Паризька Богоматір страждає, з нею страждає і цілий континент.

Радіо Свобода


Share on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on TwitterEmail this to someoneShare on LinkedIn0Pin on Pinterest0Print this page
Вы можете пропустить чтение записи и оставить комментарий. Размещение ссылок запрещено.