Верховна Рада зайшла на чергове коло мовного протистояння

02750

Внесення на розгляд Верховної Ради України у другому читанні проекту закону про функціонування української мови спровокувало обмін звинуваченнями між депутатами.

Парламент України почав розгляд в другому читанні проекту закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Представлення законопроекту і поданих до нього понад двох тисяч поправок у четвер, 28 лютого, відбулося в атмосфері протистояння між прихильниками і противниками цього документу. Депутати не виключають, що його остаточне ухвалення слід очікувати не раніше останнього пленарного тижня перед виборами президента України.

Скандальне внесення

Закон про українську мову як державну був ухвалений в першому читанні ще 4 жовтня минулого року. А його представлення на розгляд парламенту в другому читанні відбулося останнім пунктом в порядку денному останнього дня лютого. Виступу голови профільного комітету, який опрацьовував подані депутатами поправки, передував демарш 18 депутатів від “Опозиційного блоку”. Вони виставили на парламентську трибуну з десяток паперових пачок, які один з лідерів цієї фракції і кандидат в президенти України Олександр Вілкул назвав “мільйоном підписів людей за право розмовляти і навчатися рідною мовою”, маючи на увазі російську мову.

Перекрикуючи скандування “Ганьба!”, які лунали з сесійної зали, Вілкул заявив, що розгляд законопроекту саме зараз вигідний чинному президентові України Петру Порошенку і його виборчій кампанії, а внесення цього законопроекту є виконанням спікером Андрієм Парубієм політичного замовлення Порошенка. “Спроби надання офіційного статусу і впровадження регіональних мов за цим документом прирівнюють до насильницьких дій та повалення конституційного ладу. За реалізацію прав згідно з Європейською Хартією мов нацменшин людям загрожуватиме 10 років ув’язнення”, – так висловив своє незадоволення текстом законопроекту лідер “Опозиційного блоку”.

Це викликало обурення в голови парламентського комітету з культури і духовності Миколи Княжицького, який вийшов на трибуну представляти законопроект після виступу Вілкула. Він спростував загрозу кримінального переслідування, за яку згадав Вілкул, і заявив, що цей документ, навпаки, буде об’єднувати, а не роз’єднувати “мільйони українців, які насильно русифікувались”.

Тим часом у пункті сьомому статті першої законопроекту вказано, що  “спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі є діями, що провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і є такими, що спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу”.

Княжицький також відкинув закиди Вілкула у тому, що законопроект ображає права нацменшин. Він нагадав, що ці права захищені законом про нацменшини. А в тексті законопроекту про українську мову міститься зобов’язання уряду впродовж півроку після набуття чинності закону подати в парламент ще один законопроект про захист мов меншин.

Дискусійні норми

У нинішньому вигляді законопроект про державну українську мову не поширює свою дію на мову релігійних обрядів і сферу приватного спілкування між особами. Але зобов’язує здавати іспити зі знання української для осіб, що хочуть набути українське громадянство, і для державних службовців. Проект закону регулює застосування української мови в публічних сферах. Спікер парламенту Андрій Парубій заявив, що до другого читання було опрацьовано понад дві тисячі поправок і закликав під час їхнього розгляду “розвіяти всі міфи, що намагаються повісити на цей закон”. Парубій впевнений, що розгляд законопроекту триватиме “кілька днів”. Але депутати від різних фракцій в парламентських кулуарах в приватних розмовах прогнозували, що закон вдасться ухвалити не раніше, ніж перед першим туром президентських виборів, який відбудеться 31 березня.

Одними з найбільш дискусійних можуть стати такі норми, як запровадження не менш як 90 відсотків української мови на загальнонаціональних телеканалах, домінування української мови у сфері культури, збільшення україномовних газет і журналів в точках розповсюдження до 50 відсотків усього асортименту. У проекті закону є зобов’язання щодо запровадження україномовних інтерфейсів програм і мобільних застосунків, українізації реклами, вивісок і покажчиків. Серед іншого, законопроект передбачає заснування державної програми зі сприяння опануванню державної мови, а володіння державною мовою називається “обов’язком громадянина”.

Згідно з опитуванням громадської думки українців, проведеним Інститутом аналізу і прогнозування з аналітичною групою “Соціопрогноз” на початку лютого, єдиною державною мовою українську хочуть бачити 58,4 відсотків опитаних, а 20,8 відсотків вважають, що російська теж має бути державною. Ще 18,2 відсотки опитаних підтримують функціонування російської як офіційної в деяких регіонах.

DW


Share on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on TwitterEmail this to someoneShare on LinkedIn0Pin on Pinterest0Print this page
Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.